Урізання бюджетних видатків на науку та освіту не лише загрожує існуванню науково-дослідного сектора вітчизняних університетів, а й ставить під сумнів сам навч. процес. Особливо занепокоєні ситуацією керівники вишів, у яких намагаються утримувати високий рівень освіти, зокрема з природничих дисциплін.
Річ у тому, що, згідно з наказом Міністерства освіти і науки №26 від 11.01.2014 р., з 1 вер. нинішнього року для вищих навч. закладів III-IV рівнів акредитації запроваджуються нові штатні нормативи. У відповідність до цих нормативів належить привести штатні розписи вишів. Оскільки цей бюрократичний шедевр розроблявся "з метою економного і раціонального використання коштів", зрозуміло, якими мотивами керувалися його автори.
"Усне розпорядження про скорочення штату або переведення працівників на 0,5; 0,8 чи навіть 0,25 ставки отримали ще в груд. 2013 р. Загалом, останніми роками вказівка про скорочення та "затягування пасків", що надходить із міністерства наприкінці року, стала звичною практикою. У результаті, за останні 4–5 р. втрачено прибл. 40% наук. потенціалу - багато хто звільнився й перейшов працювати в іншу сферу, а здібні студенти й аспіранти, в яких є потяг до науки, виїхали за кордон, - розповів проф. КНУ ім. Т.Шевченка, попросивши зі зр&озумілих причин не називати його прізвища.
Коментар із приводу ситуації, що склалася, для DT.UA погодився дати декан фак-ту радіофізики, електроніки та комп"ютерних систем Київського національного університету ім. Т.Шевченка Ігор Анісімов.
