Статтю присвячено дослідженню загальних питань теорії омонімії в сучасній лінгвістиці. Аналізується проблема диференціації омонімів у споріднених слов"янських мовах, а саме: у чеській, українській, російській та польській мовах. Проведено зіставлення конкретної пари мов із метою виявлення певних спільних чи відмінних ознак, оскільки передбачається врахування їхнього ступеня спорідненості, типологічних характеристик. Досліджуються подібності й відмінності окремих фрагментів споріднених мов, загальні закономірності розвитку омонімії як у межах системи однієї мови, так і на міжмовному рівні. Надається класифікація та аналіз особливостей функціонування фонетико-графічних, фонетичних, графічних і морфологічних омонімів. Досліджуються причини появи міжмовних омонімів.