У статті розглядаються причини і хід сучасного процесу гальванізації релігій та духовних традицій. Базуючись на методології Традиціоналістської школи, автор формулює дефініції пострелігії як імітаційної діяльності, яка зводить традиційну духовність допласкої шкали віртуальної симуляції. Таким чином, "постсекуляризація" і "ресекуляризація" є вищими формами десакралізацї, що висновуються з простору Модерну, але не повертаються до Традиції.
В статье рассматриваются причины и течение современного процессагальванизации религий и духовных традиций. Основываясь на методологии Традиционалистской школы, автор формулирует дефиниции пострелигии как
имитационной деятельности, сводящей традиционную духовность на плоскую шкалу виртуальной симуляции. Таким образом, "постсекуляризация" и "ресекуляризация" являются высшими формами десакрализации, выводящими
из пространства Модерна, но не возвращающими в Традицию.
In article reasons and current of the present process to galvanization of religions and spiritual traditions are considered. Founding on methodology of Traditionalists school, author formulates the definitions of post-religion as simulation activity, reducing traditional spirituality to flat scale of virtual simulation. Thereby, "post-secularization&" and "re-secularization" are a high forms of desacralization, removing from space of the
Modernity, but not bring back into Tradition.
