У статті висвітлюється явище епідеміологічного фольклору, який побутував на теренах України в кінці 2009 року. Здійснено аналіз основних жанрів, які поширювалися як усно, так і через інтернат-ресурси, серед яких міські легенди, листи здоров"я, анекдоти,різного роду поради, чутки та коломийки.