У статті розглядаються сучаснi теорії ускладненого речення в українськiй, росiйськiй, англiйськiй та французькiй мовах. Опис структур вторинної предикацiї в сучаснiй англiйськiй мові базується на основних положення лiнгвiстичної теорiї видатного дослiдника англiйського синтаксису А.К. Корсакова. Особливу увагу приділено структурі комплементації: суб"єктному комплементу або предикативу, адвербiальному, об"єктному, дiєслiвному комплементам. Також описуються структури вторинної предикацiї в суч. фр. мові,які виступають у реченнi в функції складного додатка, складного означення, складної обставини, самостiйного дiєприкметникого звороту, iнфiнiтивного речення, абсолютної номiнативної конструкцiї. На підставі досліджених текстів, аналізуються кількісні показники вказаних структур.
