На матеріалі рукопису щоденника Пилипа Орлика за 1724 рік досліджено палеографічні особливості, вживані автором скорочення (суспенсії, контракції, сигли та ін.), значення його малюнка (місцезнаходженя святого джерела – "агіазми" неподалік від Салонік). Проаналізовано роль латинських сентенцій, латинських вставок та значної кількості латинсько-польських макаронізмів, які становили найбільшу складність для розшифрування рукопису та перекладу українською мовою. Цитовані фрагменти рукопису порівнюються з факсиміле (Гарвард,1988-1989) та недрукованою копією анонімних польських палеографів 1830 року.
На материале рукописи дневника Орлика за 1724 год установлены палеографические особенности, употребляемые автором сокращения (суспенсии, контракции, сиглы и др.), значение его рисунка (местонахождение святого источника – "агиазмы" недалеко от Салоник). Проанализирована роль латинских сентенций, латинских вставок и обилия латинско-польских макаронизмов, представляющих собой особую сложность в расшифровании рукописи и переводе на украинский язык. Цитированные фрагменты сравниваются с факсимиле (Гарвард,1988-1989) и неопубликованной копией анонимных польских палеографов 1830 года.
Paleographic features, the abridgements (such as suspensions, contractions, s&igla) used by the author are studied as well as the meaning of an illustration depicting the surroundings of the holy fountain, "agiazma", near Salonica. The role of Latin maxims, insertions and numerous Latin-Polish macaronics are analyzed, which co&nstituted the principal difficulty for decrypting the manuscript and its Ukrainian translation. The cited passages of the diary are juxtaposed with the facsimile edition of the manuscript (Harvard, 1988-1989) and with the unpublished copy made in War&saw in 1830 by anonymous Polish paleographers.
З 31.12.2014 по 01.03.2015 Наукова бібліотека читачів не обслуговує.
