У статті йдеться про специфіку української (анти)воєнної літератури, зумовлену особливостями її розвитку і становищем народу, голосом якого вона була, а також зроблено спробу відповісти на питання, чи змінила творчість українських письменників, що сталавідповіддю на трагедію світової війни, тематичні та світоглядні обрії національної літератури, її естетичні канони