Пам"ятній даті передує ще одна, яка вписана у біографію поета і в історію літератури. 22 квітня минає 175 років, як Т. Г. Шевченка викупили з кріпацтва. Тоді йому було 24 р. У цьому велика заслуга не тільки тих людей, що турбувалися про його долю, а й самого Тараса. Якби він не мав іскри хисту і горіння до малярства - чи хто б задумався над його кріпацьким життям? Уже у 1835 р. ім"я Шевченка зустрічаємо у колах Товариства заохочення художників. У протоколі № 10 від 4 жовтня записано: "По рассмотрении рисунков постороннего ученика Шевченко Комитет нашул оные заслуживающими похвалу и положил иметь его в виду на будущее время".