Стаття присвячена дослідженню іспанських зацікавлень І. Франка, які відобразились у численних судженнях письменника про місце у світовому літературному процесі трьох найвидатніших представників іспанської літератури - М. де Сервантеса, Лопе де Веги, П. Кальдерона. Крім того І. Франко здійснив "вільну переробку з прози на вірш головної основи першої частини та закінчення другої часті "Дон-Кіхота", літературну переробку драми Кальдерона "Саламейський алькальд", переклав окремі зразки іспанських романсів та португальських народних пісень.
