У статті представлено ідеї щодо фіксації валютного курсу та монетарних союзів у Східній Азії у контексті теорії оптимальної валютної зони, яка є досить популярною при прийнятті рішень щодо валютного курсу. Проаналізовано 20 емпіричних робіт за періоду 1994 по 2010 роки. Продемонстровано, що члени АСЕАН постійно розглядаються в них як потенційні члени фінансового союзу. При цьому при комбінуванні країн для потенційно союзу в першу чергу враховувались актуальні зміни у світових фінансах і лише в другу -традиційні фінансові теорії. У більш ранніх роботах більше уваги придігялося зовнішнім л внутрішнім механізмам регулювання; в пізніших роботах акцент зроблено на однорідної економік. Лише незначна частина авторів звернули увагу на чинник ендогенності прирозгляді можливостей створення валютних зон в Азії. Також майже не звертається увага на вибір країни, валюта якої мала б стати якорем для потениійного союза.
This paper presents the case of fixed exchange rates and monetary union in East Asia, in con\nection to the theory of optimum currency areas (OCAs) which has been widely implemented in th field of exchange-rate regime. A total of 20 empirical papers published in 1994-2010 are revie and the original members of ASEAN are found to be commonly i&ndicated as relatively feasible can\ didatesfor a monetary union. In addition, common threads are observed. First, in the selection c country samples for analysis, recent developments could have played a more important role tha, the traditional theor&y. Second, unlike the early intellectual work which had been molded by i debate on external and internal adjustment mechanisms, current empirical literature appears to b driven largely by the enthusiasm to identify homogenous economies. Third, there &is a reason I believe that very few have reflected on the endogeneity argument of OCA-related convergence in tk Asian context. Finally, an explicit monetary anchor country is scarcely set apriori in these studies
