У статті представлено рецепцію життєвого і творчого шляху Станіслава Бжозовського у викладі Михайла Рудницького. Діяльність Бжозовського постає як безпрецедентне явище для польського метакритичного дискурсу міжвоєнного двадцятиліття, коли спадщина письменника здобула належну оцінку критиків, а сам Станіслав Бжозовський посів своє місце серед найвидатніших інтелектуалів Європи і світу