Дж.Г. Байрон писав у атмосфері царюючої та всезростаючої шекспіроманії. Логічним, отж, здається звернення літературних аналітиків до проблеми запозичень у Байрона та Шекспіра. Чималий інтерес представляє книга Дж.В. Найта "Байрон і Шекспір"", де автор наполягає й доводить майстерне втілення Байроном чи не всіх шекспірівських героїв. А. Бартон у статті "Байрон і Шекспір" виокремлює щоденник і журнали Байрона як найпрозоріше поле запозичень з Шекспіра