Досліджується танський п"ятистопний вірш "старого стилю" вугу. Аналізуючи творчість поетів Ду Фу та Лі Бо, автор приходить до висновку, що, хоча танські поети перейняли все найкраще з поезій попередніх епох, але разом із тим створили багато нового, зокрема, розширили коло тем та збагатили вугу новими художніми засобами.