Аналізується поняття совість як найважливіший феномен моральної культури та спілкування людей. На основі переосмислення етики І. Канта, Г.В.Ф. Гегеля та Л. Фейєрбаха робиться висновок: совість є категорією етики, що охоплює в межах моральної самосвідомості та відповідної їй діяльності здатність людини самостійно формулювати для себе моральні приписи, вимагаючи від себе їх виконання, здійснювати самоконтроль і оцінювати свої вчинки.