У статті розглядається невідома сучасному читачеві мемуарна повість Петра Карманського "Між рідними в південній Америці" (1923), в якій зображено життя української еміграції в Бразилії та Аргентині. Здійснюється аналіз жанрово-стильових параметрів та новаторства змісту і форми повісті