У статті робиться спроба аналізу натуралістичних описів в антивоєнних романах Еріха Марії Ремарка й Олеся Гончара. Об"єктом дослідження виступають такі твори, як "На Західному фронті без змін", "Людина і зброя", "Циклон". Автор ставить за мету визначення функцій натуралістичних описів, що є яскравими свідченнями самобутності ідіостилів прозаїків