Спираючись на новітні наукові дослідження, присвячені медитативним практикам, а також літературознавчі концепції, вироблені у сфері поетичного жанру, авторка статті окреслює шляхи літературного запозичення поширеного нині поняття "медитації". З"ясовуються джерела й витоки медитативного принципу в літературі. Уперше здійснюється спроба подати дефініцію термінів "медитативність" з урахуванням етимології слова. На прикладі художніх творів простежується функціональний аспект медитації