На основі порівняльного аналізу текстів російської, української, частково польської та сербської постмодерної прози робиться висновок про формування в умовах специфічного і культурного контекстів, діалогу з традицією яскравих особливостей "східної модифікації" постмодернізму, що має істотні відмінності від "західного" взірця.