Устатті обгрунтовується положення про наявність самостійного юридичного змісту в представницьких правовідносинах, що дає змогу стверджувани про виділення в цивільному праві України інституту представництва, який є окремою завершеною системою правових норм. Вперше визначаються основні принципи представнитва з урахуванням їх соціально-економічного та юридичного значення.