Аналізуються функціонально-семантичні особливості комбінаторики безприйменникових дієслівно-іменних синтагматичних моделей давньогрецької мови класичного періоду. Варіанти дієслівного керування розглядаються як периферійні моделі власного функціонально-семантичного поля до центру поля іншої категоріальної структури.