Стаття присвячена пошукам епістемологічної бази аксіологічної фразеології, яка належить до нової й абсолютно неопрацьованої галузі лінгвістики. У розвідці наводяться аргументи щодо доцільності застосування соціолінгвістичного моніторингу для вивчення аксіологічних ідей, акумульованих фразеологією, та виявлення змін у ціннісних пріоритетах того чи іншого етносу. Виявлення таких змін сприяє дослідженню основних підвалин формування ментальності народу, тобто пізнанню homo lingualis у цілому.