У статті аналізуються основні тенденції розвитку проблеми раціональності, підкреслюється сцієнтистський характер останніх. Натомість на основі проведення епістемологічного та метаепістемологічного дослідження пропонується варіант об"єднання формально-логізованого і дескриптивно-психологічного образів раціональності шляхом виділення двох епістемологічних типів - антецедентної та консеквентної раціональності, які пов"язані з інтерналізмом та екстерналізмом стосовно обґрунтування.
This paper analyses tendencies in the study of rationality problem which typically have scientifically oriented character. Epistemological and metaepistemological inquiry reveals two epistemological types of rationality - antecedent and consequent, which is closely connected with internalist and externalist theories of justification.
